ВІДДІЛ ОСВІТИ МОЛОДІ ТА СПОРТУ лЕТИЧІВСЬКОЇ СЕЛИЩНОЇ РАДИ

ВЕРБЕЦЬКА  ГІМНАЗІЯ  ЛЕТИЧІВСЬКОЇ СЕЛИЩНОЇ РАДИ 

ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

(ВЕРБЕЦЬКА ГІМНАЗІЯ )

вул. Центральна, 29Г, с.Вербка, Хмельницький район, Хмельницька область, 31525

          E-mail: verbeckazosch@gmail.com    Код ЄДРПОУ 22780760

                                           НАКАЗ

07.09.2023                                                      с.Вербка                                                  №73-о

Про оцінювання навчальних досягнень

учнів у  2023/2024 н.р. 

за умов очного навчання та навчання 

з використанням дистанційних технологій

Відповідно до Закону України «Про повну загальну середню освіту» (стаття 17);  Державного стандарту базової середньої освіти, затвердженого постановою Кабінету міністрів України від 30 вересня 2020 року №898; наказу  МОН від 13.07.2021 «Про затвердження методичних рекомендацій щодо оцінювання результатів навчання учнів 1-4 класів ЗЗСО»,  Порядку переведення учнів (вихованців) ЗНЗ до наступного класу (наказ МОН № 762 від 14.07.2015р., в редакції 27.04.2021р.);  на виконання Інструкції з ведення класних журналів (наказ МОН № 496 від 03.06.08р.);  наказу МОН №289 від 01.04.2022 року «Про затвердження методичних рекомендацій щодо оцінювання навчальних досягнень учнів 5-6 класів, які здобувають освіту відповідно до нового Державного стандарту базової середньої освіти» та на виконання рішення педради від 01.09.2023 (протокол № 1), 

НАКАЗУЮ:

1.Затвердити порядок оцінювання навчальних досягнень учнів 7-9 класів (Додаток 1)

2. Затвердити порядок оцінювання навчальних досягнень учнів 5-6 класів НУШ (Додаток2)

3. Затвердити порядок оцінювання навчальних досягнень учнів 1-4 класів  (Додаток 3)

4.Класним керівникам 1-9 класів ознайомити батьків з порядком оцінювання на батьківських зборах до 15.09.2023 року.

5. Відповідальній за ведення сайту гімназії Кравчук Ю.В. оприлюднити даний наказ до 15.09.2023 року на сайті закладу.

4..Вчителям-предметникам 1-9 класів дотримуватись вимог чинного законодавства даного порядку, академічної доброчесності,  постійно знайомити учнів з правилами-вимогами до оцінювання тем, окремих видів робіт.

Директор                                                                                           Ніна ГОЛУБ
 

                                                                                                                       Додаток №1

                                                                                                                                                 від 07.09.2023     №73-о

Порядок оцінювання навчальних досягнень учнів з української мови  та літератури у 2023/2024 навчальному році 

-  Поточна оцінка: виставляється до класного журналу в колонку під датою відповідно до критеріїв оцінювання (наказ МОН України №1222 від 21.08.2013 р.)

- Тематична оцінка: виставляють на підставі поточних оцінок з урахуванням контрольних робіт та результатів оцінювання певного виду діяльності: говоріння (діалог, усний переказ, усний твір) або читання вголос.  До прикладу, під час вивчення теми «Вступ. Повторення та узагальнення вивченого», яка охоплює 10 уроків, учень 7 класу отримав 6 оцінок: 3 поточні (6,7,6), а також оцінки за зошит (8), контрольну роботу(7) та контрольний діалог (7), Бали додають і ділять на кількість: (6+7+6+8+7+7):6=6,8 б.; (оцінку округлюємо як середнє арифметичне з урахуванням округлення десяткових дробів), тобто = 7 б. Відповідно, якщо учень має поточні оцінки загальна сума яких після ділення становить 6,4 б, то виставляємо 6б. Якщо учень був відсутній протягом місяця і має «н/о» за зошит, то відповідний запис не рахуємо. Оцінка за тему виставляється в окрему колонку з надписом «Тематична» без дати. Тематична оцінка не підлягає коригуванню.

-  Семестрова оцінка: виставляється на основі тематичного оцінювання. Наприклад, учень отримав бали 6, 7, 7 за три тематичні. Виводячи семестровий бал, їх додають і ділять на 3: (6+7+7):3=6,6 б. (оцінку округлюємо як середнє арифметичне з урахуванням округлення десяткових дробів), тобто = 7 б. Відповідно, якщо учень має тематичні оцінки загальна сума яких після ділення становить 6,4 б, то виставляється  6б. Оцінка за І семестр, ІІ семестр виставляється після останньої тематичної в окрему колонку з написом «І/II семестр». Семестрова оцінка підлягає коригуванню (процедура здійснення відповідно до Інструкції з ведення класного журналу учнів 5-11 класів. Скоригована оцінка виставляється в колонку під записом «Скоригована» після колонки «Семестрова».

- Річна оцінка : виставляють на основі семестрового оцінювання в колонку з надписом «Річна». Річна оцінка коригуванню не підлягає. Якщо учень отримав за І семестр оцінку 6, а за ІІ – 7 (6+7): 2 = 6,5 (оцінку округлюємо як середнє арифметичне з урахуванням округлення десяткових дробів), тобто = 7 б. Відповідно, якщо учень має  оцінки, загальна сума яких після ділення становить 6,4 б, то виставляємо 6б. За умови, що учня було не атестовано за один з семестрів (через поважні причини) – оцінку виставляємо за одним семестром. Наприклад: І семестр 6 б, а ІІ семестр – н/а – річна 6б. Якщо «н/а» - за один з семестрів не підтверджено документами, то оцінку з «н/а» рахуємо як 0 б , наприклад: (6+0):2 =3 б.

Порядок оцінювання навчальних досягнень учнів з математики, інформатики  у 2023/2024 навчальному році

-  Поточна оцінка виставляється до класного журналу в колонку під датою відповідно до критеріїв оцінювання (наказ МОН України №1222 від 21.08.2013 р.)

- Тематична оцінка: виставляють на підставі поточних оцінок з урахуванням контрольних робіт, крім оцінок за ведення зошита (математика). До прикладу: (6+7+6+8+7):5=7 б.; (6+6+7+7):4 = 6,5 (оцінку округлюємо як середнє арифметичне з урахуванням округлення десяткових дробів), тобто = 7 б. Відповідно, якщо учень має поточні оцінки загальна сума яких після ділення становить 6,4 б, то виставляємо 6б. Оцінка за тему виставляється в окрему колонку з надписом «Тематична» без дати. Тематична оцінка не підлягає коригуванню.

-  Семестрова оцінка: виставляється на основі тематичного оцінювання. До прикладу: (6+7+7+7+6):5=7б.; (6+6+7+7):4 = 6,5 (оцінку округлюємо як середнє арифметичне з урахуванням округлення десяткових дробів), тобто = 7 б. Відповідно, якщо учень має тематичні оцінки загальна сума яких після ділення становить 6,4 б, то виставляємо 6б. Якщо в семестрі вивчалася тільки одна тема, тематична оцінка зараховується як семестрова. Оцінка за І семестр, ІІ семестр виставляється після останньої тематичної в окрему колонку з написом «І семестр». Семестрова оцінка підлягає коригуванню (процедура здійснення відповідно до Інструкції з ведення класного журналу учнів 5-11 класів. Скоригована оцінка виставляється в колонку під записом «Скоригована».

- Річна оцінка : виставляють на основі семестрового оцінювання в колонку з надписом «Річна». Річна оцінка коригуванню не підлягає. Якщо учень отримав за І семестр оцінку 6, а за ІІ – 7 (6+7): 2 = 6,5 (оцінку округлюємо як середнє арифметичне з урахуванням округлення десяткових дробів), тобто = 7 б. Відповідно, якщо учень має  оцінки загальна сума яких після ділення становить 6,4 б, то виставляємо 6б. За умови що учня було не атестовано за один з семестрів (через поважні причини) – оцінку виставляємо за одним семестром. Наприклад: І семестр 6 б, а ІІ семестр – н/а – річна 6б. Якщо «н/а» - за один з семестрів не підтверджено документами як поважну причину,  то оцінку з «н/а» рахуємо як 0 б , наприклад: (6+0):2 =3 б.

Під час навчання з використанням технологій дистанційного навчання процедура оцінювання залишається чинною. Учень має здати не менше двох письмових робіт.

 Тематичне оцінювання під час офлайн навчання здійснюється на підставі не менше 2 оцінок, крім окремих випадків: учень пропустив 80% уроків з поважної причини і прийшов на останній урок теми на контрольну роботу. Тоді допускається написання контрольної роботи і вона оцінюється або оцінкою від 1 до 12 балів, або «н/о» за погодженням з дитиною. В цьому випадку, якщо є оцінка в балах, вона буде тематичною. Якщо учень згоден на тематичну «н/а», вона не буде враховуватися під час виставлення семестрової оцінки. Якщо пропуски без поважної причини – «н/а»  буде дорівнювати 0 балів.

Порядок оцінювання навчальних досягнень учнів  з трудового навчання

у 2023/2024 навчальному році 

-  Поточна оцінка: виставляється до класного журналу в колонку під датою відповідно до критеріїв оцінювання (наказ МОН України №1222 від 21.08.2013). Поточна оцінка є поетапною оцінкою за проектну діяльність.

- Тематична оцінка: виставляють на підставі поточних оцінок з урахуванням проектно – технологічної діяльності. До прикладу: (6+7+6+8+7):5=7 б.; (6+6+7+7):4 = 6,5 (оцінку округлюємо як середнє арифметичне з урахуванням округлення десяткових дробів), тобто = 7 б. Відповідно, якщо учень має поточні оцінки загальна сума яких після ділення становить 6,4 б, то виставляємо 6б. Оцінка за тему виставляється в окрему колонку з надписом «Тематична» без дати. Тематична оцінка не підлягає коригуванню.

-  Семестрова оцінка: виставляється на основі тематичного оцінювання. До прикладу: (6+7+7+7+6):5=7б.; (6+6+7+7):4 = 6,5 (оцінку округлюємо як середнє арифметичне з урахуванням округлення десяткових дробів), тобто = 7 б. Відповідно, якщо учень має тематичні оцінки загальна сума яких після ділення становить 6,4 б, то виставляємо 6б. Якщо в семестрі вивчалася тільки одна тема, тематична оцінка зараховується як семестрова. Оцінка за І семестр, ІІ семестр виставляється після останньої тематичної в окрему колонку з написом «І семестр». Семестрова оцінка підлягає коригуванню (процедура здійснення відповідно до Інструкції з ведення класного журналу учнів 5-11 класів. Скоригована оцінка виставляється в колонку під записом «Скоригована».

- Річна оцінка: виставляють на основі семестрового оцінювання в колонку з надписом «Річна». Річна оцінка коригуванню не підлягає. Якщо учень отримав за І семестр оцінку 6, а за ІІ – 7, то (6+7): 2 = 6,5 (оцінку округлюємо як середнє арифметичне з урахуванням округлення десяткових дробів), тобто = 7 б. Відповідно, якщо учень має  оцінки загальна сума яких після ділення становить 6,4 б, то виставляємо 6б. За умови що учня було не атестовано за один з семестрів (через поважні причини) – оцінку виставляємо за одним семестром. Наприклад: І семестр 6 б, а ІІ семестр – н/а – річна 6б. Якщо «н/а» - за один з семестрів не підтверджено документами, як поважну причину,  то оцінку з «н/а» рахуємо як 0 б , наприклад: (6+0):2 =3 б.

Порядок оцінювання навчальних досягнень учнів з фізичної культури у 2023/2024 навчальному році 

-  Поточна оцінка виставляється учням основної та підготовчої групи до класного журналу в колонку під датою.Учні спеціальної медичної групи сдають тестове завдання або теоретичне , на підставі цього вони отримують оцінку «зараховано» або «не зараховано».Учні спеціальної групи – без оцінок, але з записом «зараховано», «не зараховано». Якщо учні відвідують урок без спортивної форми, то у журналі ставиться запис «н/з».

– Тематична  оцінка:  виставляють учням основної та підготовчої групи на підставі поточних оцінок з урахуванням систематичного відвідування уроків у спортивній формі, активної роботи на уроках фізичної культури, зайнятості у спортивних сеціях, участь у спортивних святах і конкурсах, участі у змаганнях різного рівня. До прикладу: (6+7+6+8+7):5=7 б.; (6+6+7+7):4 = 6,5 (оцінку округлюємо як середнє арифметичне з урахуванням округлення десяткових дробів), тобто = 7 б. Відповідно, якщо учень має поточні оцінки загальна сума яких після ділення становить 6,4 б, то виставляємо 6б. Оцінка за тему виставляється в окрему колонку з надписом «Тематична» без дати. В інших випадках учні спеціальної медичної групи мають запис «зараховано» , тільки якщо відвідали більше ніж 50% занять, та мають не менше двох «зараховано» в поточному оцінюванні. Тематична оцінка не підлягає коригуванню. Учні спеціальної групи – при відвідування менш ніж 50% занять навчальної програми мають запис «н/з», в інших випадках учні спеціальної групи мають запис «зар»

 -  Семестрова оцінка: виставляється на основі тематичного оцінювання. До прикладу: (6+7+7+7+6):5=7б.; (6+6+7+7):4 = 6,5 (оцінку округлюємо як середнє арифметичне з урахуванням округлення десяткових дробів), тобто = 7 б. Відповідно, якщо учень має тематичні оцінки загальна сума яких після ділення становить 6,4 б, то виставляємо 6б.. Оцінка за І семестр, ІІ семестр виставляється після останньої тематичної в окрему колонку з написом «І семестр». Семестрова оцінка підлягає коригуванню (процедура здійснення відповідно до Інструкції з ведення класного журналу учнів 5-11 класів. Скоригована оцінка виставляється в колонку під записом «Скоригована». Учні спеціальної групи – при відвідування менш ніж 50% занять навчальної програми мають запис «н/з», в інших випадках учні спеціальної групи мають запис «зар»

 - Річна оцінка : виставляють на основі семестрового оцінювання в колонку з надписом «Річна». Річна оцінка коригуванню не підлягає. Якщо учень отримав за І семестр оцінку 6, а за ІІ – 7 (6+7): 2 = 6,5 (оцінку округлюємо як середнє арифметичне з урахуванням округлення десяткових дробів), тобто = 7 б. Відповідно, якщо учень має  оцінки загальна сума яких після ділення становить 6,4 б, то виставляємо 6б. За умови що учня було не атестовано за один з семестрів (через поважні причини за наявності підтверджувальних документів) – оцінку виставляємо за одним семестром. Наприклад: І семестр 6 б, а ІІ семестр – н/а – річна 6б. Учні спеціальної групи – при відвідування менш ніж 50% занять навчальної програми мають запис «н/з», в інших випадках учні спеціальної групи мають запис «зар».                                                                            

Порядок оцінювання навчальних досягнень учнів з англійської мови у 2023/2024 навчальному році 

- Поточна оцінка виставляється до класного журналу в колонку під датою відповідно до критеріїв оцінювання: Наказ МОН №1222 від 21.08.2013 року

- Тематична оцінка виставляють на підставі поточних оцінок. До прикладу, (6+7+6+8+7):5=7 б.; (6+6+7+7):4 = 6,5 (оцінку округлюємо як середнє арифметичне з урахуванням округлення десяткових дробів), тобто = 7 б. Відповідно, якщо учень має поточні оцінки, загальна сума яких після ділення становить 6,4 б, то виставляємо 6б. Оцінка за тему виставляється в окрему колонку з надписом «Тематична» без дати. У випадку, якщо учень був відсутнім з поважної причини протягом всієї теми і був присутнім лише на 1 уроці, то за вимогами методики викладання англійської мови проводимо оцінювання за 4-ма видами діяльності (аудіювання, читання, письмо, говоріння) та виставляємо тематичну оцінку на підставі цих оцінок.  Наприклад, учень відповів на 4+8+5+9=26:4=6,5, то тематична буде 7 балів.

Якщо учень відмовився виконувати завдання, у щоденнику робиться відповідний запис та виставляється н/а. При виставленні семестрової ця тематична враховується як 0. Наприклад, за 4 тематичні учень отримав 4+н/а+6+7=17:4=4,25. Семестрова оцінка – 4 бали.

Якщо учень за хворобою був відсутнім протягом теми, ми виставляємо н/а, але не враховуємо цю тематичну при виставленні семестрової оцінки. Наприклад, 8+7+н/а+7=22:3=7. Семестрова оцінка – 7 балів.

Тематична оцінка не підлягає коригуванню. Під час виставлення тематичної оцінки результати перевірки робочих зошитів не враховується.

- Семестрова оцінка: виставляється на основі тематичного оцінювання та оцінок контролю навичок мовленнєвої діяльності (аудіювання, говоріння, читання, письмо). Наприклад, (6+7+7+7+6):5=7б.; (6+6+7+7):4 = 6,5 (оцінку округлюємо як середнє арифметичне з урахуванням округлення десяткових дробів), тобто = 7 б. Відповідно, якщо учень має тематичні оцінки, загальна сума яких після ділення становить 6,4 б, то виставляємо 6б.

Оцінка за І семестр, ІІ семестр виставляється після останньої тематичної в окрему колонку без дати з надписом «І семестр». Семестрова оцінка підлягає коригуванню (процедура здійснення відповідно до Інструкції з ведення класного журналу учнів 5-11 класів. Скоригована оцінка виставляється в колонку під записом «Скоригована».

- Річна оцінка: виставляється на основі семестрового оцінювання в колонку з надписом

«Річна». Річна оцінка коригуванню не підлягає. Якщо учень отримав за І семестр оцінку 6,а за ІІ – 7 (6+7): 2 = 6,5 (оцінку округлюємо як середнє арифметичне з урахуванням округлення десяткових дробів), тобто = 7 б. Відповідно, якщо учень має оцінки, загальна сума яких після ділення становить 6,4 б, то виставляємо 6б. За умови, що учня було неатестовано за один з семестрів (через поважні причини, за наявності довідки) – оцінку виставляємо за одним семестром. Наприклад: І семестр 6 б, а ІІ семестр – н/а – річна 6б.

Якщо «н/а» - за один з семестрів не підтверджено документами, то оцінку з «н/а» рахуємояк 0 б, наприклад: (6+0):2 =3 б.

Орієнтовні критерії оцінювання навчальних досягнень учнів з іноземних мов при бальному оцінюванні

Письмо. Високий: Загалом використовує повсякденну лексику належним чином, іноді зловживаючи певними виразами. Вживає прості граматичні форми з високим ступенем контролю. Хоча помилки помітні, сенс може буде визначено. Написані речення пов’язані між собою і зрозумілі, використані основні сполучні слова та обмежена кількість зв’язуючих схем. Тема написаного повністю відповідає меті письмового висловлювання, що залишає читача повністю поінформованим. Говоріння. Високий рівень. Уміє спілкуватися в повсякденних ситуаціях, незважаючи на вагання. Конструює довші речення, але не вміє використовувати складну мову, за винятком добре заучених висловлювань. Застосовує прості репліки. Вимагає дуже мало підказок і підтримки. Демонструє хороший ступінь використання простих граматичних форм. Використовує ряд характерної лексики під час розмови про повсякденні ситуації. Вимова здебільшого є зрозумілою, може контролювати вимову на рівні дикції та слів. Розуміння зі слуху. Високий рівень. Розуміє зміст усного тексту повністю, аналізує зміст інформативних чи розповідних бесід, оголошень, іструкцій, повідомлень чи історій. Може сприймати складніші чи більш розгорнуті розмови (новини, пісні, відео) з частковим розумінням почутого та розумінням основної інформації. Читання. Високий рівень. Розуміє зміст письмового тексту повністю, аналізує зміст коротких листів, оголошень, іструкцій, повідомлень чи історій. Може розуміти більш розгорнуті чи складніші тексти (статті, історії, електронні ресурси) відповідного рівня учні можуть читати для розваги чи отримання інформації. з частковим розумінням прочитаного та розумінням основної інформації.

12 балів У письмовому та усному мовленні загалом уміло використовує повсякденну лексику належним чином та вживає прості граматичні форми. Допускаються незначні неточності у використанні лексики та граматики, що не заважають розумінню висловлювання. Учень-учениця намагаються вживати складніші конструкції з добре заученими висловлюваннями. Вимова учня/учениці є здебільшого зрозумілою. Повністю розуміє та може аналізувати зміст прочитаного чи прослуханого тексту, інформативних чи розповідних бесід, оголошень, інструкцій чи історій. Розуміє основну інформацію  прочитаних чи почутих більш розгорнутих та складніших текстів (статей, історій тощо) відповідного рівня. Виконує всі (100%) завдань правильно. 11 балів У письмовому та усному мовленні загалом уміло використовує повсякденну лексику належним чином та вживає прості граматичниі форми. Допускаються незначні неточності у використанні лексики та граматики, що не заважають розумінню висловлювання. Учень-учениця намагаються вживати складніші конструкції з добре заученими висловлюваннями. Вимова учня/учениці є здебільшого зрозумілою. Повністю розуміє та може аналізувати зміст прочитаного чи прослуханого тексту, інформативних чи розповідних бесід, оголошень, інструкцій чи історій. Розуміє основну інформацію           прочитаних чи почутих більш розгорнутих та складніших текстів (статей, історій тощо) відповідного рівня. Виконує майже всі (90%) завдань відповідного рівня правильно. 10 балів: У письмовому та усному мовленні загалом уміло використовує повсякденну лексику належним чином та вживає прості граматичниі форми. Допускаються незначні неточності у використанні лексики та граматики, що не заважають розумінню висловлювання. Учень-учениця намагаються вживати складніші конструкції з добре заученими висловлюваннями. Вимова учня/учениці є здебільшого зрозумілою. Повністю розуміє та може аналізувати зміст прочитаного чи прослуханого тексту, інформативних чи розповідних бесід, оголошень, інструкцій чи історій. Розуміє основну інформацію прочитаних чи почутих більш розгорнутих та складніших текстів (статей, історій тощо) відповідного рівня. Виконує правильно 80 % завдань відповідного рівня.

Письмо. Достатній: Розумно використовує основний словниковий запас належним чином. Вживає прості граматичні форми з деяким ступенем контролю, але іноді помилки можуть заважати зрозуміти зміст письмового висловлювання повністю. Текст зв’язується за допомогою основних, часто вживаних і повторюваних сполучних слів або сполучників. Можливі незначні невідповідності меті письмового висловлювання, але читач в цілому розуміє зміст написаного. Говоріння. Достатній рівень. Передає основний зміст у дуже знайомих повсякденних формах. Створює висловлювання, які, як правило, дуже короткі – слова чи фрази – з частими ваганнями та паузами. Застосовує прості репліки, незважаючи на деякі труднощі. Потребує підказок і підтримки. Демонструє достатній рівень використання простих граматичних форм. Застосовує відповідну лексику, при розмові про повсякденні ситуації. Вимова здебільшого є зрозумілою, незважаючи на деякі недоліки. Розуміння зі слуху. Достатній рівень. Розуміє зміст усного тексту почуте в деталях та вміє виокремити основні ідеї             почутого. Складніші чи більш розгорнуті розмови потребують частих повторів та візуальної підтримки для розуміння почутого. Читання. Достатній рівень. Розуміє зміст письмового тексту деталях та вміє виокремити основні ідеї прочитаного. Більш розгорнуті чи складніші тексти (статті, історії, електронні ресурси) потребують частих прочитань та візуальної підтримки для розуміння змісту.

9 балів: Змістове наповнення письмових та усних повідомлень здебільшого актуальне з використанням основного словникового запасу належним чином. Учень/учениця створює короткі висловлювання правильно застосовуючи прості граматичні форми в більшості завдань. Деякі помилки можуть заважати зрозуміти написане чи сказане повністю. В усному мовленні вимова є здебільшого зрозумілою, хоча і може містити деякі недоліки. Учень/учениця вміє розуміє прослуханий чи прочитаний текст в загальному та може виокремити основні ідеї змісту. Виконує переважну більшість завдань (75%) правильно. 8 балів: Змістове наповнення письмових та усних повідомлень здебільшого актуальне з використанням основного словникового запасу належним чином. Учень/учениця створює короткі висловлювання правильно застосовуючи прості граматичні форми в більшості завдань. Деякі помилки можуть заважати зрозуміти написане чи сказане повністю. В усному мовленні вимова є здебільшого зрозумілою, хоча і може містити деякі недоліки. Учень/учениця вміє розуміє прослуханий чи прочитаний текст в загальному та може виокремити основні ідеї змісту. Виконує більшість завдань (60%) правильно 7 балів: Змістове наповнення письмових та усних повідомлень здебільшого актуальне з використанням основного словникового запасу належним чином. Учень/учениця створює короткі висловлювання правильно застосовуючи прості граматичні форми в більшості завдань. Деякі помилки можуть заважати зрозуміти написане чи сказане повністю. В усному мовленні вимова є здебільшого зрозумілою, хоча і може містити деякі недоліки. Учень/учениця вміє розуміє прослуханий чи прочитаний текст в загальному та може виокремити основні ідеї змісту. Виконує більшість завдань (55%) правильно.

Письмо. Середній рівень: Використано основний словниковий запас ізольованих слів і фраз із залученням кількох простих граматичних форм. Зміст письмового висловлювання частково зв’язний, застосовується проста пунктуація і часте використання сполучника «і». Можлива часткова невідповідність або неправильне тлумачення завдання. Цільовий читач мінімально розуміє зміст. Говоріння. Середній рівень. Має труднощі з переданням основної думки, навіть у дуже знайомих повсякденних розмовних формах. Відповіді обмежуються короткими фразами або окремими словами з частими сумнівами та паузами. Має значні труднощі у відповідях і репліках. Потребує додаткових підказок та підтримки. Застосовує лише обмежені граматичні конструкції. Використовує словниковий запас із ізольованих слів і фраз. Обмежено контролює вимову,яка часто нерозбірлива Розуміння зі слуху. Середній рівень. Розуміє деякі ідеї прослуханого та ідентифікує окремі факти почутого. Повний зміст усного висловлювання розуміє лише за наявності наочностей (тексту, візуальної підтримки тощо Читання. Середній рівень. Розуміє ключові ідеї прочитаного та ідентифікує окремі факти змісту. Повний зміст письмового висловлювання розуміє частково або за наявності наочностей.

6 балів: Учень/учениця має труднощі із передаванням основної думки в усних чи письмових висловлюваннях навіть у дуже знайомих повсякденних ситуаціях спілкування та використовує основний запас ізольованих слів і фраз із залученням кількох простих граматичних конструкцій. Має значні труднощі у відповідях і репліках, зміст частково зв’язний з частим використанням сполучника «і». Вимова обмежена контрольована та часто нерозбірлива. Учень/учениця розуміє лише ключові ідеї прослуханого та прочитаного та потребує сторонньої допомоги для розуміння детального змісту тексту. Виконує половину (50%) завдань правильно. 5 балів: Учень/учениця має труднощі із передаванням основної думки в усних чи письмових висловлюваннях навіть у дуже знайомих повсякденних ситуаціях спілкування та використовує основний запас ізольованих слів і фраз із залученням кількох простих граматичних конструкцій. Має значні труднощі у відповідях і репліках, зміст частково зв’язний з частим використанням сполучника «і». Вимова обмежена контрольована та часто нерозбірлива. Учень/учениця розуміє лише ключові ідеї прослуханого та прочитаного та потребує сторонньої допомоги для розуміння детального змісту тексту. Виконує меньше половини (41-49%)  завдань правильно. 4 бали: Учень/учениця має труднощі із передаванням основної думки в усних чи письмових висловлюваннях навіть у дуже знайомих повсякденних ситуаціях спілкування та використовує основний запас ізольованих слів і фраз із залученням кількох простих граматичних конструкцій. Має значні труднощі у відповідях і репліках, зміст частково зв’язний з частим використанням сполучника «і». Вимова обмежена контрольована та часто нерозбірлива. Учень/учениця розуміє лише ключові ідеї прослуханого та прочитаного та потребує сторонньої допомоги для розуміння детального змісту тексту. Виконує трохи більше третини (33-40%) завдань правильно.

Письмо. Початковий: Зміст абсолютно не пов'язаний з тематикою завдання. Цільовий читач не може зрозуміти зміст. Говоріння. Початковий рівень. Має значні складнощі із переданням основної думки у дуже знайомих повсякденнх розмовних формах. Відповіді обмежують короткими словами чи словосполученнями з частими сумнівами. Застосовує деякі прості граматичні конструкції з помилками, які, однак, не заважають сприйняттю інформації. Словниковий запас значно обмежений та не дозволяє формулювати висловлювання вільно. Вимова нерозбірлива Розуміння зі слуху. Початковий рівень. Розуміє окремі ідеї та усного мовлення без розуміння загального змісту та деталей почутого з наочностями та сторонньою допомогою. Читання. Початковий рівень. Розуміє деякі ідеї та думки прочитаного без розуміння деталей за наявності наочностей

3 бали Учень/учениця має значні складнощі з передавання основної думки письмових та усних висловлювань. Використовує окремі непов’язані фрази та словосполучення, намагається конструювати прості речення, але граматичні конструкції використовуються з помилками, які, однак не заважають сприйняттю інформації. Цільовий слухач/читач не розуміє зміст висловлювання. Учень/учениця розуміє лише окремі ідеї прослуханого та прочитаного за наявності наочностей. Виконує третину (30%) завдань правильно. 2 бали Учень/учениця має значні складнощі з передавання основної думки письмових та усних висловлювань. Використовує окремі непов’язані фрази та словосполучення, намагається конструювати прості речення, але граматичні конструкції використовуються з помилками, які, однак не заважають сприйняттю інформації. Цільовий слухач/читач не розуміє зміст висловлювання. Учень/учениця розуміє лише окремі ідеї прослуханого та прочитаного за наявності наочностей. Виконує меньше третини (15-29%) завдань правильно. 1 бал Учень/учениця має значні складнощі з передавання основної думки письмових та усних висловлювань. Використовує окремі непов’язані фрази та словосполучення, намагається конструювати прості речення, але граматичні конструкції використовуються з помилками, які, однак не заважають сприйняттю інформації. Цільовий слухач/читач не розуміє зміст висловлювання. Учень/учениця розуміє лише окремі ідеї прослуханого та прочитаного за наявності наочностей. Жодне завдання не виконано правильно.

                                                                                         

Порядок оцінювання навчальних досягнень учнів з історії України,  всесвітньої історії ,  основ правознавства   у 2023/2024 навчальному році

-Поточна оцінка: виставляється до класного журналу в колонку під датою відповідно до критеріїв оцінювання (наказ МОН України №1222 від 21.08.2013 р.). Оцінюються відповіді на запитання, поставлені під час індивідуального, групового та фронтального опитування, виконані практичні роботи, заповнення контурних карт, різні види письмових робіт. Програмою з історії в межах кожної теми передбачено проведення практичних робіт, оцінювання яких здійснюється вибірково на розсуд вчителя відповідно до методичних рекомендацій. На уроці узагальнення і систематизації пізнавальна діяльність учнів оцінюється на розсуд учителя – усіх або вибірково. На уроці контролю – оцінюються навчальні досягнення усіх присутніх учнів.

- Тематична оцінка: виставляють на підставі поточних оцінок з урахуванням оцінного балу уроку тематичного контролю (тематичної роботи).  До прикладу, (6+7+6+8+7):5=7 б.; (6+6+7+7):4 = 6,5 (оцінку округлюємо як середнє арифметичне з урахуванням округлення десяткових дробів), тобто = 7 б. Відповідно, якщо учень має поточні оцінки загальна сума яких після ділення становить 6,4 б, то виставляємо 6б. Оцінка за тему виставляється в окрему колонку з надписом «Тематична» без дати. Тематична оцінка не підлягає коригуванню.

-  Семестрова оцінка виставляється на основі тематичного оцінювання. Наприклад, учень отримав бали 6, 7, 7 за три тематичні. Виводячи семестровий бал, їх додають і ділять на 3: (6+7+7):3=7б.; (6+6+7+7):4 = 6,5 (оцінку округлюємо як середнє арифметичне з урахуванням округлення десяткових дробів), тобто = 7 б. Відповідно, якщо учень має тематичні оцінки загальна сума яких після ділення становить 6,4 б, то виставляємо 6б. Оцінка за І семестр, ІІ семестр виставляється після останньої тематичної в окрему колонку з написом «І семестр». Семестрова оцінка підлягає коригуванню (процедура здійснення відповідно до Інструкції з ведення класного журналу учнів 5-11 класів. Скоригована оцінка виставляється в колонку під записом «Скоригована».

- Річна оцінка виставляється на основі семестрового оцінювання в колонку з надписом «Річна». Річна оцінка коригуванню не підлягає. Якщо учень отримав за І семестр оцінку 6, а за ІІ – 7 (6+7): 2 = 6,5 (оцінку округлюємо як середнє арифметичне з урахуванням округлення десяткових дробів), тобто = 7 б. Відповідно, якщо учень має  оцінки загальна сума яких після ділення становить 6,4 б, то виставляємо 6б. За умови що учня було не атестовано за один з семестрів (через поважні причини) – оцінку виставляємо за одним семестром. Наприклад: І семестр 6 б, а ІІ семестр – н/а – річна 6б. Якщо «н/а» - за один з семестрів не підтверджено документами, то оцінку з «н/а» рахуємо як 0 б , наприклад: (6+0):2 =3 б.

 

Порядок оцінювання навчальних досягнень учнів із зарубіжної літератури  у 2023/2024  навчальному році 

-  Поточна оцінка виставляється до класного журналу в колонку під датою відповідно до критеріїв оцінювання ( Лист  МОН України № 1/9 - 592 від 30.08.2013 р.). Враховуємо і вміння учнів працювати самостійно з навчальним матеріалом, у парах і групах у взаємодії з однокласниками під час розв’язання навчальних проблем.

- Тематична оцінка: виставляють на підставі поточних оцінок з урахуванням контрольних робіт. До прикладу, під час вивчення теми «Вступ. Повторення та узагальнення вивченого», яка охоплює 10 уроків, учень 7 класу отримав 5 оцінок: 3 поточні (6,7,6), а також оцінки за зошит (8) і контрольну роботу(7). Бали додають і ділять на кількість: (6+7+6+8+7):5=7 б.; (6+6+7+7):4 = 6,5 (оцінку округлюємо як середнє арифметичне з урахуванням округлення десяткових дробів), тобто = 7 б. Відповідно, якщо учень має поточні оцінки загальна сума яких після ділення становить 6,4 б, то виставляємо 6б. Якщо учень був відсутній протягом місяця і має «н/о» за зошит, то відповідний запис не рахуємо. Оцінка за тему виставляється в окрему колонку з надписом «Тематична» без дати. Тематична оцінка не підлягає коригуванню.

-  Семестрова оцінка: виставляється на основі тематичного оцінювання. Наприклад, (6+7+7+7+6):5=7б.; (6+6+7+7):4 = 6,5 (оцінку округлюємо як середнє арифметичне з урахуванням округлення десяткових дробів), тобто = 7 б. Відповідно, якщо учень має тематичні оцінки загальна сума яких після ділення становить 6,4 б, то виставляємо 6б. Оцінка за І семестр, ІІ семестр виставляється після останньої тематичної в окрему колонку з написом «І семестр». Семестрова оцінка підлягає коригуванню (процедура здійснення відповідно до Інструкції з ведення класного журналу учнів 5-11 класів. Скоригована оцінка виставляється в колонку під записом «Скоригована».

- Річна оцінка : виставляють на основі семестрового оцінювання в колонку з надписом «Річна». Річна оцінка коригуванню не підлягає. Якщо учень отримав за І семестр оцінку 6, а за ІІ – 7 (6+7): 2 = 6,5 (оцінку округлюємо як середнє арифметичне з урахуванням округлення десяткових дробів), тобто = 7 б. Відповідно, якщо учень має  оцінки загальна сума яких після ділення становить 6,4 б, то виставляємо 6б. За умови що учня було не атестовано за один з семестрів (через поважні причини) – оцінку виставляємо за одним семестром. Наприклад: І семестр 6 б, а ІІ семестр – н/а – річна 6б. Якщо «н/а» - за один з семестрів не підтверджено документами, то оцінку з «н/а» рахуємо як 0 б , наприклад: (6+0):2 =3 б.

Порядок оцінювання навчальних досягнень учнів з географії, біології, хімії, природничих наук, фізики у 2023/2024 навчальному році

 -  Поточна оцінка виставляється до класного журналу в колонку під датою відповідно до критеріїв оцінювання (наказ МОН України №1222 від 21.08.2013 р.). Оцінюються відповіді на запитання під час опитування, виконання практичних робіт, заповнення контурних карт, різні види письмових робіт. Програмою з географії у межах кожної теми передбачено проведення практичних робіт (у класі під час уроку чи вдома). Оцінюються не всі практичні роботи, а тільки 2 за семестр (відповідно до Методичних рекомендацій).

- Тематична оцінка виставляється  на підставі поточних оцінок з урахуванням контрольних робіт, лабораторних та практичних.  До прикладу, (6+7+6+8+7):5=7 б.; (6+6+7+7):4 = 6,5 (оцінку округлюємо як середнє арифметичне з урахуванням округлення десяткових дробів), тобто = 7 б. Відповідно, якщо учень має поточні оцінки загальна сума яких після ділення становить 6,4 б, то виставляємо 6б. Оцінка за тему виставляється в окрему колонку з надписом «Тематична» без дати. Тематична оцінка не підлягає коригуванню.

-  Семестрова оцінка  виставляється на основі тематичного оцінювання. Наприклад, (6+7+7+7+6):5=7б.; (6+6+7+7):4 = 6,5 (оцінку округлюємо як середнє арифметичне з урахуванням округлення десяткових дробів), тобто = 7 б. Відповідно, якщо учень має тематичні оцінки загальна сума яких після ділення становить 6,4 б, то виставляємо 6б. Оцінка за І семестр, ІІ семестр виставляється після останньої тематичної в окрему колонку з написом «І семестр». Семестрова оцінка підлягає коригуванню (процедура здійснення відповідно до Інструкції з ведення класного журналу учнів 5-11 класів. Скоригована оцінка виставляється в колонку під записом «Скоригована».

- Річна оцінка : виставляють на основі семестрового оцінювання в колонку з надписом «Річна». Річна оцінка коригуванню не підлягає. Якщо учень отримав за І семестр оцінку 6, а за ІІ – 7 (6+7): 2 = 6,5 (оцінку округлюємо як середнє арифметичне з урахуванням округлення десяткових дробів), тобто = 7 б. Відповідно, якщо учень має  оцінки загальна сума яких після ділення становить 6,4 б, то виставляємо 6б. За умови що учня було не атестовано за один з семестрів (через поважні причини) – оцінку виставляємо за одним семестром. Наприклад: І семестр 6 б, а ІІ семестр – н/а – річна 6б. Якщо «н/а» - за один з семестрів не підтверджено документами, то оцінку з «н/а» рахуємо як 0 б , наприклад: (6+0):2 =3 б.

Порядок оцінювання навчальних досягнень учнів з мистецтва, основ здоров’я у 2023/2024 навчальному році

-  Поточна оцінка виставляється до класного журналу в колонку під датою відповідно до критеріїв оцінювання (наказ МОН України №1222 від 21.08.2013 р)

- Тематична оцінка виставляється на підставі поточних оцінок. До прикладу (6+7+6+8+7):5=7 б.; (6+6+7+7):4 = 6,5 (оцінку округлюємо як середнє арифметичне з урахуванням округлення десяткових дробів), тобто = 7 б. Відповідно, якщо учень має поточні оцінки загальна сума яких після ділення становить 6,4 б, то виставляємо 6б. Оцінка за тему виставляється в окрему колонку з надписом «Тематична» без дати. Тематична оцінка не підлягає коригуванню.

-  Семестрова оцінка виставляється на основі тематичного оцінювання. Наприклад, (6+7+7+7+6):5=7б.; (6+6+7+7):4 = 6,5 (оцінку округлюємо як середнє арифметичне з урахуванням округлення десяткових дробів), тобто = 7 б. Відповідно, якщо учень має тематичні оцінки загальна сума яких після ділення становить 6,4 б, то виставляємо 6б. Оцінка за І семестр, ІІ семестр виставляється після останньої тематичної в окрему колонку з написом «І семестр». Семестрова оцінка підлягає коригуванню (процедура здійснення відповідно до Інструкції з ведення класного журналу учнів 5-11 класів. Скоригована оцінка виставляється в колонку під записом «Скоригована».

- Річна оцінка виставляється на основі семестрового оцінювання в колонку з надписом «Річна». Річна оцінка коригуванню не підлягає. Якщо учень отримав за І семестр оцінку 6, а за ІІ – 7 (6+7): 2 = 6,5 (оцінку округлюємо як середнє арифметичне з урахуванням округлення десяткових дробів), тобто = 7 б. Відповідно, якщо учень має  оцінки загальна сума яких після ділення становить 6,4 б, то виставляємо 6б. За умови що учня було не атестовано за один з семестрів (через поважні причини) – оцінку виставляємо за одним семестром. Наприклад: І семестр 6 б, а ІІ семестр – н/а – річна 6б. Якщо «н/а» - за один з семестрів не підтверджено документами, то оцінку з «н/а» рахуємо як 0 б , наприклад: (6+0):2 =3 б.

                                                                                        

                                                                                         Додаток №2

                                                                                                                від 07.09.2023     №73-о

Порядок оцінювання навчальних досягнень учнів 5-6 класів НУШ
Оцінювання результатів навчальної діяльності з предметів мовно-літературної галузі

Основними видами оцінювання результатів навчання учнів, що проводяться закладом, є формувальне, поточне та підсумкове: тематичне, семестрове, річне. Оцінювання  здійснюється  за системою оцінювання, визначеною законодавством (наказ МОН України від 01 квітня 2022 року №289) .Семестрове та підсумкове (річне) оцінювання результатів навчання здійснюють за 12-бальною системою (шкалою), а його результати позначають цифрами від 1 до 12.

За рішенням педагогічної ради закладом  визначено  адаптаційний період впродовж якого не здійснюється поточне та тематичне оцінювання у 5 класі.

Так, тематичне оцінювання здійснюється на основі поточного оцінювання з урахуванням проведених діагностичних (контрольних) робіт. Під час виставлення тематичного бала з української мови, української літератури, зарубіжної літератури, інтегрованого курсу результати перевірки робочих зошитів, як правило, не враховуються.

Семестрова оцінка ставиться за результатами тематичного оцінювання та контролю груп загальних результатів, які визначені в Державному стандарті базової середньої освіти (Постанова КМУ № 898 від 30.09.2020 р.), у Свідоцтві досягнень учня/учениці (Наказ МОН№ 289 від 01 квітня 2022 р., додаток 1), а саме:

1. Сприймає усну інформацію на слух / Аудіювання.
2. Усно взаємодіє та висловлюється / Говоріння.
3. Сприймає письмові тексти / Читання.

             4.Письмово взаємодіє та висловлюється / Письмо.

Річне оцінювання здійснюється на підставі загальної оцінки результатів навчання за І та ІІ семестри. Графа «Характеристика навчальної діяльності» у Свідоцтві досягнень учня/учениці сформована відповідно до переліку наскрізних умінь, визначених Державним стандартом базової середньої освіти та заповнюється класним керівником за результатами спостережень, проведених спільно з вчителями-предметниками, які працюють із класом. Спостереження проводяться впродовж року за планом, визначеним закладом освіти.

Семестрове та (річне) оцінювання результатів навчання здійснюють за 12-бальною системою (шкалою), а його результати позначають цифрами від 1 до 12. Фіксація записів     груп результатів навчання, тематичного та семестрового оцінювання проводиться в окремій колонці без дати.

Семестрова та річна оцінки можуть підлягати коригуванню. Відповідно до п. 3.2. Інструкції з ведення класного журналу 5-11(12)-х класів загальноосвітніх навчальних закладів, затвердженої наказом Міністерства освіти і науки України від 03.06.2008 № 496, у триденний термін після виставлення семестрової оцінки батьки (особи, які їх замінюють) учнів (вихованців), які виявили бажання підвищити результати семестрового оцінювання або не були атестовані, звертаються до керівника закладу освіти із заявою про проведення відповідного оцінювання, у якій пояснюють причину та необхідність його проведення.

У 6 класі запропоновані такі групи результатів навчання (Лист Міністерства освіти і науки України від 21.10.2022 №1/12394-22 «Щодо практичного використання методичних рекомендацій» [6]:

1.Взаємодія з іншими особами усно, сприймання і використання інформації для досягнення життєвих цілей у різних комунікативних ситуаціях / Усна взаємодія.

2.Сприймання, аналіз, інтерпретація, критичне оцінювання інформації в текстах різних видів (зокрема художніх текстах, медіатекстах) та використання її для збагачення власного досвіду / Робота з текстом.

3.Висловлювання думок, почуттів і ставлень, письмова взаємодія з іншими особами, зокрема інтерпретація літературних творів українських і зарубіжних письменників; взаємодія з іншими особами у цифровому середовищі, дотримання норм літературної мови / Письмова взаємодія.

4.Дослідження індивідуального мовлення, використання мови для власної мовної творчості, спостереження за мовними та літературними явищами, проведення їх аналізу / Дослідження мовлення.

Якщо рівень результатів навчання учня / учениці визначити неможливо з якихось причин, у класному журналі та свідоцтві досягнень роблять запис «не атестований(а) (н/а)».

Проводити контроль усіх груп результатів навчання в кінці семестру не обов’язково – це може бути накопичувальна оцінка з урахуванням виконаних протягом семестру робіт, динаміки роботи учня / учениці тощо. Спосіб проведення контролю вчитель обирає самостійно.

Оцінювання результатів навчальної діяльності з іноземної мови

Поточне оцінювання

Поточне оцінювання з іноземної мови націлене на встановлення рівня сформованості мовних навичок (фонетичні, лексичні, граматичні), мовленнєвих умінь (сприймання на слух, зорове сприймання, усна й писемна взаємодія) та «здійснення коригування щодо застосування технологій навчання»

Підсумкове оцінювання

Метою підсумкового оцінювання (тематичне, семестрове, річне) є визначення відповідності результатів навчання Державному стандарту базової середньої освіти.

«Семестрове та підсумкове (річне) оцінювання результатів навчання здійснюється за 12-бальною системою (шкалою), а його результати позначаються цифрами від 1 до 12».

Тематичне оцінювання

Із іноземної мови тематичне оцінювання проводиться на основі поточного оцінювання та результатів діагностичних робіт (у разі, якщо такі проводилися).

Згідно з інструктивно-методичними рекомендаціями щодо організації освітнього процесу та викладання навчальних предметів/інтегрованих курсів у закладах загальної середньої освіти у 2022/2023 навчальному році (лист МОН України від 19.08.2022 № 1/9530- 22), систему (кількість та зміст) діагностичних робіт учитель визначає самостійно під час календарно-тематичного планування.

Діагностична робота може бути комплексною або складатися з певного формату завдання: лексичні, граматичні тести, завдання для перевірки рівня сформованості чотирьох видів мовленнєвої діяльності (сприймання усної інформації, письмового тексту, усна взаємодія та продукування, письмова/онлайн взаємодія).

У класному журналі у графі «Зміст уроку» фіксується проведення діагностичної роботи, відповідна оцінка – поряд із прізвищем учня/учениці.

Семестрове оцінювання

Семестрове оцінювання здійснюється на основі результатів тематичного оцінювання та результатів контролю груп загальних результатів навчання, відображених у Свідоцтві досягнень.

Групи загальних результатів, відображені у Свідоцтві досягнень:

1. Сприймання усної інформації на слух/Аудіювання;
2. Усна взаємодія та висловлювання/Говоріння;
3. Сприймання письмових текстів/Читання;
4. Письмова взаємодія та висловлювання/Письмо.

Під час укладання календарно-тематичного плану вчитель визначає дату проведення перевірки рівня сформованості певної групи загальних результатів (контроль аудіювання; контроль говоріння; контроль читання; контроль письма).

Семестровий контроль може бути комплексним та проводитися у формі тестування.

Завдання для проведення контролю вчитель добирає самостійно.

Факт проведення контролю зазначається у класному журналі у графі «Зміст уроку».

Оцінка за роботу фіксується в класному журналі без дати після останньої тематичної оцінки в семестрі.

У разі, якщо рівень результатів навчання учня/учениці визначити неможливо – у класному журналі та свідоцтві досягнень робимо запис «н/а» (не атестований(а)).

Оцінювання результатів навчальної діяльності з  математики

Учитель математики має окремо оцінити три групи результатів навчання учнів:

- Опрацювання проблемних ситуацій та створення математичних моделей;

-Розв’язування математичних задач;

-Інтерпретація та критичний аналіз результатів.

Справа у Свідоцтві досягнень навпроти кожної з цих груп учитель має зазначити бали від 1 до 12 або/і рівень (початковий, середній, достатній чи високий). Також учитель має виставити й загальну оцінку результатів навчання з математики. Щоб учитель міг оцінити кожну з груп результатів, він має пропонувати учням такі завдання, що дають змогу оцінити не лише розв’язування самої математичної задачі (рівняння, нерівності, абстрактної задачі тощо), а й уміння учнів досліджувати, моделювати, критично оцінювати та інтерпретувати.

Поточне оцінювання здійснюють за результатами поточної перевірки – усного опитування учнів на уроці, виконання письмових робіт (класної роботи, зокрема самостійної, практичної роботи тощо). Воно передбачає вербальну оцінку або оцінку в балах на основі Критеріїв оцінювання навчальних досягнень учнів. Поточну оцінку за письмову роботу чи усне опитування виставляють за достатнього для співвіднесення з критеріями оцінювання обсягу виконаних учнем/ученицею завдань. Фрагментарні усні відповіді учнів на уроці в балах не оцінюють.

Під час оцінювання навчальних досягнень учнів, презентованих в усній формі, до уваги беруть: якість знань та умінь – правильність, повнота, глибина, дієвість, гнучкість, конкретність й узагальненість, системність, усвідомленість, міцність; культура мовлення – послідовність викладу матеріалу, правильне вживання термінів, повнота формулювання висновків.

Під час оцінювання практичної роботи враховують самостійність, дотримання алгоритму, правильність, повноту, усвідомленість. Під час оцінювання письмових робіт враховують правильність й обсяг виконаної роботи.

Підсумкове оцінювання може бути: тематичним, семестровим, річним.

Але яким би воно не було, варто розуміти, хто проводить оцінювання та як будуть використані його результати, щоби воно було на користь учнів.

Тематичну перевірку здійснюють у формі тематичної діагностичної (контрольної роботи) після опанування програмової теми/розділу. Під час тематичного оцінювання результати перевірки робочих зошитів не враховують.

Семестрове оцінювання. Його мета – перевірка рівня засвоєння навчального матеріалу та підтвердження результатів поточних оцінок, отриманих упродовж відповідного навчального періоду. Оцінку за семестр виставляють за результатами тематичного оцінювання та контролю груп загальних результатів, визначених Держстандартом, і відображають у класному журналі та Свідоцтві досягнень. При цьому мають враховувати динаміку особистих навчальних досягнень учня / учениці з предмета протягом семестру, важливість теми, тривалість її вивчення, складність змісту тощо.

Річне оцінювання. Здійснюють на підставі загальної оцінки результатів навчання за І та ІІ семестри, окремі види контрольних робіт, як правило, не проводять. Річна оцінка не обов’язково є середнім арифметичним від оцінок за І та ІІ семестри. Під час річного оцінювання мають враховувати: важливість тем, які вивчали в І та ІІ семестрах, тривалість їх вивчення та складність змісту; динаміку особистих навчальних досягнень учня / учениці з предмета протягом року; уміння застосовувати учнем / ученицею набутих протягом навчального року компетентностей тощо. Семестрова і річна оцінки можуть підлягати коригуванню.

Оцінювання результатів навчальної діяльності з предметів  громадянської та історичної галузі

Формувальне, поточне оцінювання. Нормативні документи визначають поняття

«формувального» і «поточного» оцінювання. Водночас, обидва терміни, «поточне»

«формувальне» мають однакову мету, що робить таку подвійну термінологію надлишковою. Наразі, найбільш вдало зміст процедури оцінювання адаптаційного циклу навчання вкладається в термін «поточне формувальне».

Об’єктом поточного формувального оцінювання є особистісний розвиток учнів, їхній навчальний поступ. Поточне формувальне оцінювання допомагає відстежити та розробити індивідуальну освітню траєкторію здобувача освіти. Таке оцінювання виконує дві функції: навчальну і мотиваційно-стимулюючу й відбувається постійно: на уроці, під час позаурочної навчальної діяльності (проєктна діяльність, виконання домашнього завдання) та у різних формах (оцінювання вчителем, взаємооцінювання, самооцінювання).

Критерії поточного формувального оцінювання розробляються вчителем самостійно до кожного виду роботи та виду діяльності учнів.

Поточне формувальне оцінювання передбачає визначення рівня сформованості наскрізних умінь, визначених у Державному стандарті базової середньої освіти, які є спільними для всіх освітніх галузей, та формуються протягом всього періоду навчання у 5-9 класах. Одним із засобів, який допоможе вчителю визначити рівень їх сформованості, є щоденник спостережень учителя. Щоденник спостережень не є регламентованим документом, його розробляє педагог на власний розсуд. Сторінки такого щоденника не обов’язково мають бути стандартизованими. Він може мати паперовий або електронний формат. Педагог сам встановлює значення символів, які використовує для позначення рівнів активності дитини на уроці, критерії їх сформованості. У щоденнику спостережень варто відображати результати самооцінювання та взаємооцінювання учнів. Взаємооцінювання має потужний навчальний потенціал для учнів, якщо вони мають змогу обговорити в парі/групі результати оцінювання, знайти і навести аргументи на захист своєї думки. Учитель має бути уважним до таких учнівських обговорень і фіксувати у своєму щоденнику, які учні не долучилися до обговорення, або не дійшли згоди і порозуміння у своїй дискусії. Учасників взаємооцінювання варто змінювати, або самому брати участь в обговоренні. Щоденник спостережень у сучасній системі оцінювання – необхідний інструмент, адже на сторінках класного журналу вчитель може позначати лише рівні або бали. У щоденнику спостережень учитель може застосувати наступні словесні визначення сформованості результатів навчання: «так/ні»; «важко/складно/легко визначитися»; «ніколи/рідко/майже/ завжди». Учитель сам визначає, до яких очікуваних результатів навчання буде прикута його увага та увага учнів на певному уроці. Фіксуючи такі результати навчання на сторінці щоденника спостережень, педагог одночасно може визначати, з якою групою загальних результатів навчання з Державного стандарту базової середньої освіти співвідноситься той чи інший результат. Педагогічні колективи можуть виробляти власні способи спостереження за розвитком наскрізних умінь.

Підсумкове оцінювання. Тематичне. Об’єктом підсумкового оцінювання є результати навчання здобувачів освіти, визначені в Додатках «Вимоги до обов’язкових результатів навчання учнів» Державного стандарту базової середньої освіти та модельних навчальних програмах.

Підсумкове оцінювання здійснюється періодично: після вивчення теми (розділу) модельної навчальної програми, в кінці семестру та навчального року, відповідно тематичне, семестрове, річне.

«Тематична» оцінка з предметів освітньої галузі «Громадянська та історична освіта» виставляється на основі поточного формувального оцінювання без виділення окремого часу на його проведення, після теми (розділу), які визначені в модельній навчальній програмі. Акцентуємо увагу на тому, що вчитель у календарно-тематичному плануванні, протягом вивчення теми (розділу) може запланувати такі уроки історії, як урок «узагальнення»,«тематичного оцінювання», «практичну роботу» тощо. У такому разі, уроки «узагальнення» та «тематичне оцінювання» варто проводити після кожної вивченої теми (розділу), що свідчить про наявність певної системи роботи вчителя та сприяє мотивації й зацікавленості учнів у навчанні. Варто звернути увагу, що оцінювання досягнень учнів на уроках

«узагальнення» відбувається на розсуд учителя, тоді як на уроках «тематичного контролю» або «тематичного оцінювання» оцінюють результати виконання завдань (тести, письмові роботи: есе, інфографіка, таблиці, діаграми, аналіз текстових та візуальних джерел тощо) присутніх учнів. Виставлені оцінки за такі уроки допомагають визначити динаміку пізнавальної діяльності школярів і об’єктивніше здійснити тематичне, а згодом і семестрове оцінювання. Під час виставлення «тематичної» оцінки враховують усі види навчальної діяльності, що підлягали поточному формувальному оцінюванню протягом вивчення теми (розділу).

Семестрове оцінювання здійснюється за результатами тематичного та контролю груп загальних результатів навчання, які визначені у Свідоцтві досягнень (наказ МОН України № 289 від 01.04.2022 р.) та відображаються в класному журналі перед семестровою оцінкою.

Залежно від змісту модельної навчальної програми та кількості годин (одногодинні курси) оцінювання груп загальних результатів навчання може проводитись після завершення другого семестру навчання. Учитель може змістити акценти на результати опанування більш важливих тем, попередивши про це учнів на початку семестру. Так, контроль групи загальних результатів «Орієнтується в історичному часі й просторі», може бути проведений у кінці року.

  Робочий зошит з історії може перевірятися раз на семестр, а оцінка за його ведення прирівнюється до поточної формувальної. У такому разі, учитель повинен повідомити учням          правила ведення та періодичність оцінювання робочого зошита на початку           навчального року.

Річне оцінювання здійснюється на основі загальних оцінок результатів навчання

за І та ІІ семестри. Окремі види контрольних робіт, як правило, не проводяться.

Семестрова та річна оцінки можуть підлягати коригуванню (пункт 3.2 «Інструкції з ведення класного журналу 5-11(12)-х класів загальноосвітніх навчальних закладів», затвердженої наказом Міністерства освіти і науки України від 03.06. 2008 року № 496; та пункти 9, 10 «Порядку переведення учнів(вихованців) закладу загальної середньої освіти до наступного класу», затвердженого наказом Міністерства   освіти   і   науки   України від 14.07.2015 р. № 762 (зі змінами).

Усі види оцінювання учнів 5-х класів мають бути зорієнтованими, у першу чергу, на обов’язкові результати навчання й орієнтири їх оцінювання, визначені Державним стандартом, та на очікувані результати навчання, передбачені модельною навчальною програмою з предмета. Загальні критерії оцінювання результатів навчання запропоновані в Додатку 2 «Методичних рекомендацій щодо оцінювання навчальних досягнень учнів 5-6-х класів, які здобувають освіту відповідно до нового Державного стандарту базової середньої освіти» (наказ МОН України № 289 від 01.04.2022 р.).

Оцінювання результатів навчальної діяльності з предметів  здоров’язберігаючої  галузі

Поточне оцінювання потрібно проводити систематично, щоб встановити рівень опанування навчального матеріалу учнями та скоригувати технології навчання. Поточне оцінювання здійснюється з метою допомогти учням усвідомити способи досягнення кращих результатів навчання. Головна функція поточного контролю – навчальна. Потрібно застосовувати завдання, запитання, тести тощо, щоб закріпити і повторити вивчений матеріал. Індивідуальні форми роботи поєднувати з фронтальною роботою класу. Оцінка учня є конфіденційною інформацією, яку повідомляють лише учневі або його батькам чи опікунам.

Під час проведення підсумкового оцінювання навчальних досягнень учнів з предметів та курсів соціальної і здоров’язбережувальної освітньої галузі можна орієнтуватися на інструменти оцінювання, запропоновані авторами модельних навчальних програм.

Тематичне оцінювання пропонується здійснювати на основі поточного оцінювання. Для його проведення враховуються всі види навчальної діяльності, що підлягали оцінюванню протягом вивчення теми, з урахуванням динаміки навчальних досягнень учня. Проведення окремої діагностичної (контрольної) роботи не є обов’язковим.

Семестрове та підсумкове (річне) оцінювання результатів навчання здійснюють за 12- бальною системою (шкалою), а його результати позначають цифрами від 1 до 12.

Наприкінці кожного семестру рекомендується провести семестровий контроль щодо сформованості в учнів груп загальних результатів навчання. Завдання для проведення семестрового контролю складаються вчителем на основі навчальної програми, охоплюють найбільш актуальні розділи й теми вивченого матеріалу, розробляються з урахуванням учителем навченості учнів, що дає змогу реалізувати диференційований підхід до навчання. Семестровий контроль може бути комплексним, проводитись у формі тестування тощо.

Ведення класного журналу у 5-х класах регулюється наказом Міністерства освіти і науки № 423 «Про затвердження єдиних зразків обов’язкової ділової документації у загальноосвітніх навчальних закладах усіх типів і форм власності».

Фіксація записів тематичного та семестрового оцінювання в класному журналі проводиться без дати в окремій колонці. Оцінка за семестр ставиться за результатами тематичного оцінювання та контролю груп загальних результатів. Якщо рішенням педагогічної ради закладу загальної середньої освіти буде визначено I семестр – адаптаційний період, то впродовж цього періоду поточне та тематичне оцінювання навчальних досягнень учнів не здійснюється. А групи загальних результатів навчання можуть заповнюватися за рівневою шкалою або бальною. Групи загальних результатів навчання рекомендуємо записувати в кінці семестру перед семестровою оцінкою. Результати контролю групи загальних результатів фіксуються в класному журналі в окремій колонці без дати. Записувати групи загальних результатів навчання з соціальної і здоров’язбережувальної освітньої галузі, за рішенням педагогічної ради закладу освіти, можна повністю словами або абревіатурою (СЗО 1, СЗО 2, СЗО 3, цифри 1, 2, 3 – номери груп загальних результатів, визначених у свідоцтві навчальних досягнень).

Річне оцінювання здійснюється на підставі загальної оцінки результатів навчання за I та II семестри. Річна оцінка не обов’язково є середнім арифметичним від оцінок за I та II семестри, тут потрібно враховувати динаміку навчальних досягнень учня протягом року.

Оцінювання результатів навчальної діяльності з технологій

Поточні оцінки учнів за роботу над проєктом повинні оцінювати рівень досягнення одного з чотирьох результатів навчання предмета технології. На основі їх учитель виставляє узагальнюючу тематичну оцінку за проєкт. Надалі тематичні оцінки є основою для виставлення семестрової, та за семестровими оцінками – виставляють річну. Підсумкові бали розписуються в журналі, як оцінка, що складається з кількісних показників результатів навчання по чотирьох напрямах, які відповідають обов’язковим результатам навчання учнів технологічної освітньої галузі, зазначеними в Державному стандарті:

• проєктує та виготовляє вироби (ТЕО 1);
• застосовує технології декоративно-ужиткового мистецтва(ТЕО 2);

• екологічно доцільно проєктує (ТЕО 3);
• виявляє самозарадність у побуті /у процесі навчання (ТЕО 4).

Проте, також важливо проводити окрім поточного оцінювання і підсумкове – семестрове і річне. Для учнів важливо побачити свій повноцінний шлях розвитку протягом семестру чи року. Для вчителя – визначити ефективність організованого процесу навчання. Також, підсумкова оцінка в журналі, згідно з Порядком переведення учнів закладу загальної середньої освіти на наступний навчальний рік, є підставою для переведення учнів у наступний клас. Підсумкова оцінка також є основою для заповнення Свідоцтва досягнень.

Оцінювання результатів навчальної діяльності з  інформатики

Поточне формувальне оцінювання необхідно здійснювати системно в процесі навчання інформатики учнів 5-6 класів, у різних формах (самооцінювання учнів, взаємооцінювання учнів, оцінювання вчителем). Результати такого оцінювання не сумуються, не накопичуються, за ними не обчислюється середнє тощо.

Вибір форм, змісту та способів поточного та підсумкового оцінювання результатів навчання здійснюється вчителями інформатики залежно від дидактичної мети. Зважаючи на особливості змісту та видів навчальної діяльності, визначені навчальною програмою

«Інформатика (5-6 класи)», поточне та підсумкове оцінювання може здійснюватися із застосування таких основних форм:

- практична – планування та виконання експериментальних досліджень, планування та реалізації проєктів, виготовлення моделей, створення нових або використання існуючих комп’ютерних програм, інших інформаційних продуктів;

- письмова (у тому числі графічна) – бланкове тестування, організація роботи з текстами, діаграмами, таблицями, графіками, схемами тощо;

- цифрова – тестування в електронному форматі або виконання інтерактивних онлайн-вправ;

-усна – індивідуальне, групове та фронтальне опитування.

Тематична оцінка виставляється в окремій колонці без дати з написом «Тематична» за результатами опанування учнями матеріалу теми впродовж її вивчення, із урахуванням поточних оцінок, оцінювання різних видів робіт (самостійних, практичних тощо). Тематична оцінка не підлягає коригуванню.

Оцінка за семестр виставляється за результатами тематичного оцінювання та контролю груп загальних результатів, визначених у Свідоцтві досягнень (додаток 1 наказу Міністерства освіти і науки України від 01.04.2022 № 289 «Про затвердження методичних рекомендацій щодо оцінювання навчальних досягнень учнів 5-6 класів, які здобувають освіту відповідно до нового Державного стандарту базової середньої освіти»). Результати контролю груп загальних результатів (рівневі або бальні) фіксуються в класному журналі в окремій колонці без дати після теми останнього уроку семестру. При заповненні правої сторінки журналу, після теми останнього уроку семестру в графі «Дата» записати (№ Групи), у графі «Зміст уроку» доцільно зафіксувати формулювання груп загальних результатів. Фіксація запису семестрового оцінювання проводиться в окремій колонці без дати з написом

«І семестр», «II семестр». Семестрове та підсумкове (річне) оцінювання результатів навчання здійснюють за 12-бальною системою (шкалою), а його результати позначають цифрами від 1 до 12. Семестрова оцінка підлягає коригуванню. Скориговану семестрову оцінку потрібно виставити без дати в колонку з написом «Скоригована» поруч з колонкою «І семестр» або «II семестр». У класному журналі колонки для виставлення скоригованих оцінок необхідно відводити навіть за відсутності учнів, які бажають їх коригувати.

Річне оцінювання здійснюється на підставі загальної оцінки результатів навчання за І та ІІ семестри або скоригованих семестрових оцінок. Річна оцінка не обов’язково є середнім арифметичним від оцінок за І та ІІ семестри. Під час виставлення річної оцінки мають враховуватися: динаміка особистих навчальних досягнень учня (учениці) із предмета протягом року; важливість тем, які вивчались у I та II семестрах, тривалість їх вивчення та складність змісту; рівень узагальнення й уміння застосовувати набуті протягом навчального року знання тощо. Річна оцінка підлягає коригуванню. Коригування семестрової оцінки проводиться згідно з пунктом 3.2 Інструкції з ведення класного журналу 5 – 11(12) класів загальноосвітніх навчальних закладів, затвердженої наказом Міністерства освіти і науки України від 03.06.2008 № 496. Коригування річної оцінки проводиться згідно з пунктами 9 – 10 Порядку переведення учнів (вихованців) закладу загальної середньої освіти до наступного класу, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України 14.07. 2015 № 762 (із змінами), зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 30 липня 2015 р. за

№ 924/27369

Оцінювання результатів навчальної діяльності з  фізичної культури

Необхідною складовою визначення рівня засвоєння теоретичного матеріалу та опанування техніко-тактичних елементів на уроках фізичної культури є оцінювання досягнень здобувачів освіти.

Оцінювання фізичних можливостей рекомендується проводити декілька разів упродовж навчального року під час уроку. Важливо, що не варто відводити для цього окремі заняття, не зосереджуючи на цьому увагу дітей.

Під час оцінювання освітніх досягнень слід послуговуватися методикою формувального оцінювання. До компонентів успішного застосування формувального (поточного) оцінювання відносяться: забезпечення вчителем ефективного зворотного зв’язку з учнями/ученицями; активна участь учнів/учениць у процесі власного навчання; корегування процесу навчання з урахуванням результату оцінювання; визнання вагомого впливу оцінювання на мотивацію та самоутвердження учнів, які, своєю чергою, впливають на навчання; уміння учнів оцінювати свої знання самостійно. Слід акцентувати увагу на позитивному поступі, тенденціях, зрушеннях учнів/учениць.

Тематичне оцінювання пропонується здійснювати на основі поточних оцінок. Рекомендовано проводити міні-змагання та челенджі як всередині класу, так і між класами, для корегування або формування тематичної оцінки. Семестрове та річне оцінювання рекомендується здійснювати із врахуванням результатів тематичного оцінювання в рівнях або балах. Рішення про систему оцінювання приймає педагогічна рада закладу освіти.

Для проведення підсумкового оцінювання рекомендується застосовувати 6 компонентів, кожен з яких має свою міру у відсотках ( їхня загальна сума – 100 %). За допомогою різних способів оцінювання визначається:

• Ставлення до уроків, відвідування, активність під час підготовки до уроку – 10 %. Визначається шляхом спостереження вчителя.
• Навички і вміння, визначені навчальною програмою, здатність їх застосовувати в повсякденному житті, в ігрових та змагальних ситуаціях – 20 %. Визначається шляхом моніторингу, спостереження вчителя та самооцінювання.
• Розвиток фізичних якостей – 20 %. Визначається шляхом моніторингу, тестування та формувального оцінювання.
• Особистий прогрес школяра в показниках підготовленості – 20 %. Визначається шляхом моніторингу, тестування та формувального оцінювання.
• Знання та їх застосування на практиці ( основні поняття, визначені програмою, правила ігор, розуміння процесів, що відбуваються в організмі під час виконання вправ тощо) – 15 %. Визначається шляхом спостереження вчителя та самооцінювання.
  • Поведінка (соціальна поведінка, відвідування спортивних секцій, участь у змаганнях, дотримання правил безпечної поведінки і збереження здоров’я на уроках та в позаурочних заходах) – 15 %. Визначається шляхом спостереження вчителя, взаємооцінювання та самооцінювання.

Наприкінці навчального року ці групи результатів відображаються у Свідоцтві досягнень здобувача освіти відповідно до кожної освітньої галузі.

		I сем	II сем	Рік
ФІЗИЧНА КУЛЬТУРА	Розвиток психічної та соціально-психологічної сфер
	Володіння технікою фізичних вправ
	Здійснення фізкультурно-оздоровчої діяльності

Порядок оцінювання навчальних досягнень учнів 1-4  класів НУШ Оцінювання учнів 1-4 класів відбувається відповідно до наказу Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України від 13 липня 2021 року № 813 Оцінювання в 1 класі є формувальним: без жодних абстрактних та караючих номерних оцінок, таємним (тільки вчитель, школяр та його батьки мають знати про результати навчання), навчальний           прогрес          дитини              відображується              у      Свідоцтві           досягнень Свідоцтво досягнень містить два блоки: особисті досягнення – заповнюється двічі протягом року. У жовтні – проміжне оцінювання та в травні – підсумкове оцінювання. предметні компетенції – заповнюється лише в травні в межах підсумкового оцінювання. Для оцінювання досягнень учнів використовується чотирирівнева система: «має значні успіхи», «демонструє помітний прогрес», «досягає результату з допомогою вчителя», «ще потребує уваги і допомоги». Свідоцтво передбачає поле для розгорнутого коментаря вчителя, що може бути адресований батькам учня для глибшого розуміння розвитку дитини, а також поле де свої побажання можуть висловити батьки. Метою оцінювання учня в першому класі є: формування впевненості в собі, в своїх можливостях; відзначення будь-якого успіху; акцентування уваги на сильних сторонах, а не на помилках; діагностування досягнення на кожному з етапів навчання; адаптування освітнього процесу до здатностей дитини; запобігання виробленню страху помилки; виявлення проблем і вчасне запобігання їх нашаруванню; стимулювання бажання вчитися та прагнути максимально можливих результатів. Новий формат оцінювання передбачає обов’язкове залучення дитини та вироблення здатності до самоконтролю та самооцінювання. Для організації самоконтролю можна використовувати різноманітні листки самооцінювання, оформлені у цікавий для дітей спосіб. Формувальне оцінювання дає можливість вчителю, відстежуючи рух дитини до навчальних цілей, здійснити корегування освітнього процесу на ранніх етапах, а учневі – усвідомити відповідальність за своє навчання. Завершальне (підсумкове) оцінювання результатів навчання у першому класі має місце лише в кінці навчального року і проводиться з метою визначення освітніх завдань для реалізації індивідуального підходу до дитини в процесі подальшого навчання. Форми і види перевірок для проведення завершального оцінювання учитель обирає  самостійно з урахуванням особливостей учнів класу.

Характеристика особистих досягнень	Учень виявляє інтерес до навчання; активно працює на уроці; ставить запитання про нове, незрозуміле; виявляє старанність у навчанні; працює зосереджено; виявляє самостійність у роботі; доброзичливо ставиться до оточуючих; співпрацює з іншими дітьми; вирішує конфлікти мирним шляхом; знаходить успішні шляхи вирішення проблем; дотримується правил поведінки під час уроку, гри, відпочинку; бере відповідальність за свої дії	На рівень особистих досягнень, наприклад темп навчання, можуть впливати особливості дитини, внаслідок чого вона може досягати вказаних результатів раніше або пізніше від завершення зазначеного циклу чи рівня.
Українська мова	Учень уважно слухає і розуміє коротке висловлення; вступає в діалог на теми, які викликають зацікавлення; дотримується правил спілкування (привітання, прощання, подяка, прохання, запитання); зрозуміло висловлює власні потреби, відчуття, спостереження; знає всі літери абетки; виявляє інтерес до читання, любить читати; читає з відповідною інтонацією і розуміє зміст простих коротких текстів; відповідає на запитання, про що (про кого); висловлює власне ставлення до прочитаного; називає і розбірливо пише всі рукописні малі й великі літери алфавіту; списує слова і речення з друкованого і рукописного тексту; пише прості короткі висловлювання (переписує, пише з памʹяті, під диктування слова в яких написання збігається зі звучанням, речення з 3-4 слів)	Форми і види перевірок для проведення оцінювання учитель обирає самостійно з урахуванням особливостей учнів класу.
Англійська мова	Учень Розпізнає знайомі слова у супроводі малюнків; Розуміє просту особисту інформацію (ім’я, вік, місце проживання, країна походження), а також розуміє запитання на цю тему; Продукує короткі фрази про себе, надаючи базову персональну інформацію (ім’я, адреса, родина) Пише короткі фрази для надання базової інформації (ім’я, адреса, родина), в анкеті або записці, використовуючи словник Вживає найпростіші ввічливі форми вітання, прощання, подяки, прохання	Форми і види перевірок для проведення оцінювання учитель обирає самостійно з урахуванням особливостей учнів класу.
Математика	Учень Орієнтується у просторі, пояснює розташування предметів; Додає і віднімає числа у межах 10; Лічить об’єкти і записує числа у межах 10/100 ; Записує і виконує дії з числами у межах 10/100;	Дії з числами у межах 10 мають виконуватись на рівні навички, дії з числами у межах 100 пропонуються                                                  для ознайомлення.

	Порівнює числа у межах 10; Розв’язує прості задачі; Розрізняє геометричні форми предметів між собою; Вимірює довжини об’єктів за допомогою лінійки, підручних засобів.	Форми і види перевірок для проведення оцінювання учитель обирає самостійно з урахуванням особливостей учнів класу.
Я досліджую світ	Учень розповідає про себе, свою сім’ю, місце проживання; дотримується правил поведінки в громадських місцях, на природі; дотримується правил безпеки під час різних видів діяльності; встановлює найпростіші взаємозв’язки в живій і неживій природі; проводить найпростіші спостереження і дослідження у навколишньому світі	Рівень зацікавленості темами, що вивчаються, виявлення допитливості до навколишнього світу
Технології	Учень пропонує і втілює власні творчі ідеї належним чином користується матеріалами та інструментами планує дії та виготовляє власний виріб
Мистецтво	Учень висловлює своє ставлення до мистецьких творів; охоче бере участь у спільних співах; відтворює прості ритми; втілює власні ідеї в художні образи; створює художні образи різними засобами
Фізична культура	Учень виявляє інтерес до рухових видів діяльності, ігор; дотримується встановлених умов та правил гри

Оцінювання результатів навчання учнів у 2 класі здійснюється вербально.

Навчальні досягнення учнів других класів підлягають формувальному і підсумковому (тематичному та завершальному) оцінюванню.

            Формувальне оцінювання здійснюється шляхом:

• педагогічного спостереження учителя за навчальною та іншими видами діяльності учнів;
• аналізу учнівських портфоліо, попередніх навчальних досягнень учнів, результатів їхніх діагностичних робіт;
• самооцінювання та взаємооцінювання результатів діяльності учнів;
• оцінювання особистісного розвитку та соціалізації учнів їхніми батьками;
• застосування прийомів отримання зворотного зв'язку щодо сприйняття та розуміння учнями навчального матеріалу («Світлофор», «Мікрофон» тощо).

Результати педагогічних спостережень (зміни в поведінці учня, його емоційних реакціях, мотивації, вольових проявах, зниження чи підвищення результативності навчальної діяльності тощо), а також рівень засвоєння учнями матеріалу з кожного розділу відповідно до навчальної програми з предмету та навчальних цілей з кожного аспекту діяльності фіксуються у зошиті спостережень учителя ( або індивідуальних картках навчального поступу учнів). Зошит спостережень учителя ведеться у довільній формі, є його особистим документом та не підлягає перевірці з боку адміністрації.

Систематизація робіт учнів як свідчення їхніх успіхів і досягнень проводится за допомогою учнівських портфоліо. До портфоліо долучають малюнки, діагностичні та інші письмові роботи, їх результати, а також результати творчої та проектної діяльності учнів.

Для оцінювання досягнень учнів використовується чотирирівнева система:

• • «має значні успіхи»,
  • «демонструє помітний прогрес»,
  • «досягає результату з допомогою вчитедя (дорослого)»,
  • «потребує значної уваги і допомоги».

Результати формувального оцінювання відображаються в оцінних судженнях учителя/учнів/батьків, що характеризують процес навчання та досягнення учнів. Оцінні судження вчителя мають бути об'єктивними, конкретними, чіткими, лаконічними, доброзичливими, слугувати зразком для формулювання оцінних суджень учнями. В оцінному судженні зазначають прогрес учнів та поради щодо подолання утруднень. Неприпустимим є формулювання оцінних суджень, що принижують гідність дитини, прирівнювання оцінних суджень до певних рівнів навчальних досягнень, а також використання зовнішніх атрибутів (зірочки, квіточки, прапорці тощо) у разі їх співвіднесення з певними балами чи рівнями навчальних досягнень здобувачів освіти.

Підсумкове тематичне оцінювання навчальних досягнень учнів у другому класі здійснюється протягом навчального року за результатами опанування ними теми, кількох тем, розділу програми тощо. Підсумкове завершальне оцінювання здійснюється в кінці навчального року з метою визначення освітніх завдань для подальшого навчання.

Підсумкове тематичне оцінювання здійснюється вербально за результатами виконання діагностичних робіт, розроблених на основі компетентнісного підходу, які можуть бути усними чи письмовими у формі тестових завдань, комбінованої роботи, практичної роботи, усного опитування тощо. Форми та засоби оцінювання, зміст

завдань учитель обирає самостійно з урахуванням особливостей учнів класу. Обсяг діагностичних робіт визначають з розрахунку прогнозованого часу на виконання окремих завдань учнями, з урахуванням вікових та індивідуальних особливостей учнів, їх готовності до виконання того чи іншого завдання. У другому класі тривалість виконання діагностичної роботи не повинна перевищувати 35 хвилин (із 40 хвилин уроку 5 хвилин - інструктаж, 35 хвилин - виконання роботи).

Проведення діагностичних робіт учитель передбачає у календарно-тематичному  плані. Рекомендовано проводити діагностувальні  роботи з мовно-літературної, математичної та природничої освітніх галузей.

Письмові діагностувальні роботи учні виконують у зошитах для діагностувальних робіт або на окремих аркушах, бланках тощо. Результатом оцінювання роботи є оцінне судження відповідно до шкали оцінювання у свідоцтві досягнень учнів.

Факт проведення діагностувальної роботи фіксується у Класному журналі на сторінках «Облік навчальних досягнень учнів». Не фіксуються у класному журналі оцінні судження (або інші позначки), що характеризують досягнення учня за результатами діагностичної роботи. Діагностичні роботи та їх результати є відображенням навчального поступу учнів та можуть зберігатися в учнівському портфоліо.

Документами, які свідчать про результати навчання учнів і підтверджують факт досягнення ними очікуваних результатів, є робочі зошити учнів, робочі аркуші з виконаними роботами, зошити для діагностичних робіт, учнівські портфоліо. Зошити для діагностичних робіт, учнівські портфоліо рекомендовано зберігати у школі.

Підсумкове завершальне оцінювання навчальних досягнень учнів 2-го класу передбачає узагальнення інформації про їхній навчальний поступ протягом навчального року, при цьому не передбачає проведення окремих діагностичних робіт. Результати підсумкового завершального оцінювання учитель визначає на основі власних педагогічних спостережень, результатів тематичного оцінювання, аналізу учнівських портфоліо та фіксує у Класному журналі і свідоцтвах досягнень.

У Класному журналі на сторінці «Зведений облік навчальних досягнень учнів» учитель записує рішення педагогічної ради про переведення учнів до наступного класу. У випадку, коли учні не досягли очікуваних результатів навчання, вони можуть продовжувати навчання за індивідуальним навчальним планом або бути залишеними на повторний курс навчання за письмовим зверненням батьків. При цьому у Класному журналі на сторінці «Зведений облік навчальних досягнень учнів» робиться запис з відповідним рішенням педагогічної ради.

У свідоцтві досягнень учитель фіксує розгорнуту інформацію про навчальний поступ учня/учениці у школі протягом навчального року з усіх предметів вивчення за показниками, які відповідають визначеним типовою освітньою програмою очікуваним результатам навчання, та надає рекомендації щодо подальшого навчання. Свідоцтво досягнень заповнюється вчителем двічі на рік: у жовтні заповнюється лише його перша частина, у травні - перша і друга частини Документ підписують учитель і батьки. Оригінал свідоцтва досягнень надається батькам, а його завірена копія зберігається в особовій справі учня в школі.

Інформація про формувальне та підсумкове оцінювання результатів навчання учня є конфіденційною. Вона обговорюється лише під час індивідуальних зустрічей учителя з учнем та його батьками або консультацій з фахівцями, які беруть участь у розробленні індивідуальної траєкторії розвитку учня.

	Що оцінювати	Що врахувати
Особистісні риси, цінності та наскрізні вміння	Учень виявляє інтерес до навчання; активно працює на уроці; ставить       запитання        про      нове, незрозуміле; висловлює свою думку і пояснює її; виявляє старанність у навчанні; працює зосереджено; виявляє самостійність у роботі; доброзичливо ставиться до інших; співпрацює з іншими дітьми; вирішує           конфлікти            мирним шляхом; знаходить             успішні             шляхи вирішення проблем; дотримується правил поведінки під час уроку, гри, відпочинку; бере відповідальність за свої дії; прогнозує наслідки власних дій; бере участь у житті класу; керує своїми емоціями, пояснює їх вплив на поведінку; висловлює свою думку і пояснює її; зазначає         авторство         власних         робіт; виявляє повагу до авторства інших	На рівень особистих досягнень, наприклад темп навчання, можуть впливати особливості дитини, внаслідок чого вона може досягати вказаних результатів раніше або пізніше від завершення зазначеного циклу чи рівня.
Українська мова	Учень уважно слухає і розуміє співрозмовника; веде діалог на теми, які викликають зацікавлення; дотримується правил спілкування:привітання, прощання, подяка, прохання, запитання; зрозуміло          висловлює           свої        думки, потреби, відчуття, спостереження; знає всі літери алфавіту; читає вголос доступні тексти з відповідною інтонацією; розуміє фактичний зміст прочитаних простих коротких текстів; виявляє інтерес до читання, описує, про що (про кого) любить читати; висловлює            власне          ставлення       до прочитаного; пояснює зміст прочитаного, побаченого, почутого; називає і розбірливо пише всі рукописні літери алфавіту; списує слова і речення з друкованого і рукописного тексту; пише під диктування слова(у яких написання збігається із звучанням) пише прості тексти про свої думки, враження, спостереження	У діагностичних роботах з української мови враховано усі види мовленнєвої діяльності (аудіювання, читання, говоріння, письмо) та їх комбінації (аудіювання, читання вголос, читання напам'ять, переказ, робота з літературним твором/медіатекстом, списування, диктант, робота з мовними одиницями). До 5 речень із 3-4 слів.

Іноземна мова	Учень розуміє короткі, прості запитання та твердження, які вимовляються повільно та чітко, за потреби повторюються, та супроводжуються візуальними опорами або жестами задля покращення розуміння; розуміє найпростіший інформаційний матеріал, що містить знайомі слова у супроводі малюнків, де є фотографії страв, або ілюстровані оповідання, де використовується знайома лексика; ставить та відповідає на запитання про себе та щоденні справи, вживаючи короткі, формульні вирази та покладаючись на жести для підкріплення інформації; описує себе (наприклад, ім'я, вік, родина), вживаючи прості слова та формульні вирази, за можливості попередньої підготовки; встановлює базовий соціальний контакт онлайн, вживаючи найпростіші ввічливі форми вітання та прощання
Математика	Учень переміщує об'єкти в заданих напрямах (справа наліво, зліва направо, зверху вниз, знизу догори); лічить об’єкти, додає і віднімає числа в межах 100 з переходом через розряд; порівнює числа в межах 100 розв'язує прості і складені задачі; визначає час за годинником із точністю до 5 хвилин; збирає         та       представляє           дані,        що відображають повсякденні проблеми, на основі запропонованого опитувальника (2-3 запитання) вимірює          величини          за       допомогою вимірювальних засобів; розрізняє         геометричні          площинні         та об'ємні фігури за їх істотними ознаками; створює макети реальних та уявних об'єктів;	Використовуються задачі на знаходження суми, різниці двох чисел, задачі на збільшення, зменшення числа на кілька одиниць, різницеве порівняння. Використовуються завдання на визначення геометричних форм предметів.
Я досліджую світ	Учень виконує прості спостереження / досліди; описує об'єкти та явища живої і неживої природи та пояснює взаємозв'язки між ними; розповідає про себе, свою сім'ю, клас, громаду; дбайливо ставиться до навколишнього середовища; розрізняє здорові і шкідливі звички, дотримується здорового способу життя; дотримується правил безпеки під час різних видів діяльності	Рекомендовано проводити діагностичні роботи з природничої освітньої галузі. Діагностика навчальних досягнень з таких освітніх галузей як соціальна і здоров'язбережувальна, громадянська та історична може відбуватися у складі комплексних робіт із використанням компетентнісних завдань у межах інтегрованого курсу «Я досліджую світ»

.

Інформатика	Учень класифікує об'єкти за схожими і відмінними властивостями; використовує готові та створює прості інформаційні продукти; використовує цифрові пристрої для пошуку інформації, творчості та співпраці	Проведення окремих діагностичних робіт з інформатичної освітньої галузі не передбачено.
Технології	Учень пропонує і втілює власні творчі ідеї; належним чином користується матеріалами та інструментами; планує дії і виготовляє власний виріб	Проведення окремих діагностичних робіт з технологічної освітньої галузі не передбачено.
Мистецтво	Учень: охоче бере участь у спільних співах, танцях, творенні мистецьких композицій; висловлює своє ставлення до мистецьких творів; створює художні образи різними засобами	Діагностичні роботи з мистецької та фізкультурної освітніх галузей, а також курсів за вибором не є обов'язковими у другому класі.
Фізична культура	Учень: бере участь у рухливих іграх; співпрацює в команді з однокласниками; демонструє гідну поведінку, якщо виграє чи програє

            Для учнів третіх-четвертих класів застосовується формувальне та підсумкове ( оцінювання).

Важливу роль у формувальному та підсумковому оцінюванні відіграють критерії, за якими воно здійснюється. Критерії оцінювання визначаються вчителем (із поступовим залученням до цього процесу учнів) відповідно до кожного виду роботи та виду діяльності учнів з орієнтуванням на вимоги до обов’язкових результатів навчання та компетентностей учнів початкової школи, визначених Державним стандартом початкової освіти до другого циклу навчання (3-4 класи), й очікуваних результатів, зазначених в освітній програмі закладу загальної середньої освіти (модельних навчальних програмах).

Об’єктами формувального оцінювання є як процес навчання учнів, зорієнтований на досягнення визначеного очікуваного результату, так і результат їх навчальної діяльності на певному етапі навчання.

Формувальне оцінювання здійснюється шляхом:

•      педагогічного спостереження учителя за навчальною та іншими видами діяльності учнів;

•      аналізу портфоліо учнівських робіт, попередніх навчальних досягнень учнів, результатів їхніх діагностичних робіт;

•      самооцінювання та взаємооцінювання результатів діяльності учнів;

•      оцінювання особистісного розвитку та соціалізації учнів їхніми батьками;

•      застосування прийомів отримання зворотного зв’язку щодо сприйняття та розуміння учнями навчального матеріалу.

Результати формувального оцінювання відображаються в оцінних судженнях учителя/учнів/батьків, що характеризують процес навчання та досягнення учнів. Оцінні судження вчителя мають бути об’єктивними, конкретними, чіткими, лаконічними, доброзичливими, слугувати зразком для формулювання оцінних суджень учнями. В оцінному судженні відображають прогрес учнів та поради щодо подолання утруднень, за їх наявності, у досягненні очікуваних результатів навчання відповідно до програмових вимог. 

Підсумкове оцінювання у третіх та четвертих класах здійснюється за рівневою шкалою, а його результати позначаються відповідними літерами: «початковий (П)», «середній» (С), «достатній» (Д), «високий (В)».

Підсумкове  оцінювання здійснюється за результатами виконання діагностувальних робіт, розроблених на основі компетентнісного підходу, які можуть бути усними чи письмовими, у формі тестових завдань, цифровій формі (зокрема тестування в електронному форматі), комбінованої роботи, практичної роботи, усного опитування тощо. Форми і види оцінювання, зміст завдань учитель обирає самостійно з урахуванням особливостей учнів класу.

Обсяг діагностувальних робіт визначається із розрахунку прогнозованого часу на виконання окремих завдань учнями, з урахуванням вікових та індивідуальних особливостей учнів, їхньої готовності до виконання того чи іншого завдання. У третіх та четвертих класах тривалість виконання  роботи не повинна перевищувати 35 хвилин (із 40 хвилин уроку 5 хвилин – інструктаж, 35 хвилин – виконання роботи).

Періодичність проведення діагносту вальних  робіт відображається у календарно-тематичному плані з урахуванням кількості тем у межах кожного предмета.

Письмові діагностувальні роботи виконуються у зошитах для діагностичних робіт або на окремих аркушах, бланках тощо.

Під час проведення підсумкового  оцінювання визначається рівень сформованості кожного загального навчального результату, визначеного Державним стандартом початкової освіти, у відповідності до логіки та послідовності його формування згідно з навчальною програмою. Результати проведення діагностичних робіт у класному журналі не фіксуються.

 У журнал та свідоцтво досягнень виставляється рівень за кожен результат навчання з навчальних предметів/інтегрованих курсів наприкінці навчального року.

У свідоцтві досягнень учитель фіксує розгорнуту інформацію про сформованість наскрізних умінь учнів та рівні результатів їх навчання.

Наскрізні уміння позначаються словами: «має значні успіхи», «демонструє помітний прогрес», «досягає результату за допомогою дорослих», «потребує значної уваги і допомоги». Рівень сформованості наскрізних умінь учнів визначає учитель на основі педагогічних спостережень та аналізу учнівського портфоліо.

Під час заповнення свідоцтва досягнень вчитель може використовувати графічні позначки на власний розсуд. Документ підписують учитель і батьки (особи, які їх замінюють). Оригінал свідоцтва досягнень надається батькам, а його завірена копія зберігається в особовій справі учня в закладі освіти.

Особливості оцінювання результатів навчання учнів з інтегрованого курсу

«Українська мова. Літературне  читання» (навчальних предметів мовно-літературної освітньої галузі)

Підсумкове оцінювання у третіх-четвертих класах з української мови та читання здійснюється за результатами виконання діагносту вальних  робіт, розроблених з урахуванням обов’язкових результатів навчання другого циклу Державного стандарту початкової освіти.

Учитель самостійно визначає, що саме підлягає оцінюванню на певному етапі навчання і розробляє завдання для діагностичної роботи або використовує матеріали інших колег, матеріали з друкованих джерел чи інтернету. Кількість діагностувальних робіт також визначається самим учителем.

Рекомендується передбачити  оцінювання у формі комплексного тексту зі сталою структурою, завдання якого мають співвідноситися з певними результатами з усіх груп загальних результатів навчання, визначених у Державному стандарті початкової освіти та відображених у свідоцтві досягнень для  третього та четвертого класу відповідно.

Йдеться про такі групи загальних результатів:

•      взаємодіє з іншими особами усно, сприймає і використовує інформацію для досягнення життєвих цілей у різних комунікативних ситуаціях;

•      сприймає, аналізує, інтерпретує, критично оцінює інформацію в текстах різних видів, медіатекстах та використовує її для збагачення свого досвіду;

•      висловлює думки, почуття та ставлення, взаємодіє з іншими особами письмово та в режимі реального часу, дотримується норм літературної мови;

•      досліджує індивідуальне мовлення для власної мовної творчості, спостерігає за мовними явищами, аналізує їх.

Комплексні тести бажано проводити 4 рази на рік: на 6-7 тижнях навчання, на 14-15 тижнях навчання, на 25-26 тижнях навчання, на 33-34 тижнях навчання. Використання комплексних тестів дозволяє об’єктивно відстежувати учнівський поступ і, при цьому, зменшити кількість діагностувальних робіт.

Комплексні тести виконуються на спеціальних бланках з друкованою основою, зберігаються ці бланки в учнівському портфоліо. Інші письмові діагностувальні роботи учні виконують у зошитах для діагностичних робіт або на окремих аркушах, бланках тощо.

Особливості оцінювання результатів навчання учнів

з навчального предмета «Іноземна мова»

Оцінювання у третіх-четвертих класах з іноземних мов здійснюється з урахуванням усіх видів мовленнєвої діяльності, однак особлива увага приділяється сприйманню мови на слух та усному мовленню. Будь-яка письмова діяльність має відбуватись на рівні слова/фрази, оскільки необхідні навики організації тексту ще не притаманні дітям цього віку та рівню мовної компетентності.

Діти молодшого шкільного віку краще справляються з простими чітко сформованими завданнями, що базуються на їх власному життєвому досвіді, зі зрозумілими інструкціями, а також такими, що не потребують тривалого обдумування чи навантаження пам’яті. Оцінювання в цілому повинно відбуватись у ситуації з низьким рівнем стресу, без страху бути покараним за помилку.

Варіативність тестових завдань має відповідати цілям оцінювання різних мовних компетентностей.

Для досягнення високої ефективності оцінювання учнів третіх-четвертих класів завдання мають:

•      враховувати когнітивний та соціальний розвиток учнів;

•      відповідати освітнім цілям початкової школи та базуватись на навчальній програмі;

•      розвивати використання мови за допомогою простих зрозумілих учням завдань;

•      уникати оцінювання за кількістю зроблених помилок, але оцінювати за досягненнями і стараннями у виконанні того чи іншого завдання;

•      враховувати вікові особливості учнів та привертати увагу дітей (наприклад, використовувати яскраві малюнки, цікаві описові завдання тощо).

•      оцінювати об’єктивно і надавати зрозумілі рекомендації щодо покращення мовних компетентностей, що заохочують до подальшого опанування мови на вищих рівнях.

Для оцінювання сприймання мови необхідно звертати увагу на такі уміння учнів:

•      розпізнавати імена та описи людей;

•      розпізнавати імена і назви, перевіряти правопис слів;

•      розпізнавати окремі слова, імена і розпізнавати детальну інформацію у прослуханому тексті;

•      сприймати конкретну детальну інформацію у текстах широкої тематики;

•      розпізнавати кольори, назви об’єктів та іншу конкретну інформацію.

Для оцінювання читання та письма необхідно звертати увагу на такі уміння учнів:

•      співвідносити слова з їх значеннями;

•      знати і використовувати функціональні фрази;

•      читати і розуміти детальну інформацію і загальний зміст тексту;

•      читати з розумінням фактичну інформацію, знати лексичні і граматичні конструкції;

•      розпізнавати окремі слова і вирази зі схожим змістом;

•      писати короткі повідомлення та передавати зміст у письмовій формі.

Для оцінювання усного мовлення необхідно звертати увагу на такі уміння учнів:

•      описувати картинки короткими фразами і реченнями;

•      описувати події та об’єкти з опорою на картинку.

Формат тесту має відображати часту зміну діяльності чи тестових завдань, передбачати короткі, «активні» завдання в ігровій формі, наприклад завдання з розфарбування об’єктів/предметів на картинці, співвіднесення картинки з ілюстрованим словом чи назвою предмета, обрання відповідної картинки з трьох запропонованих варіантів згідно з інструкцією тощо.

Особливості оцінювання результатів навчання учнів

з навчального предмета «Математика»

Діагностувальні  роботи з математики проводяться наприкінці вивчення кожної теми. Перевагу варто надавати письмовій формі робіт, хоча з деяких тем може бути застосовано усну форму.

Зміст завдань для діагностичних робіт з математики має розроблятися з урахуванням компетентнісного підходу. Такі завдання спрямовані на перевірку володіння учнями:

•      математичною грамотністю,

•      уміння здійснювати системну математичну діяльність,

•      уміння застосовувати математику у конкретних життєвих ситуаціях.

Завдання може мати вигляд кейса (практичної або текстової ситуації), комплексне розв’язання якого передбачатиме виконання конкретних математичних дій: обчислення усно чи письмово, розв’язання простих рівнянь, формулювання логічних висновків з математичних припущень, виконання простих математичних операцій у символьній формі, складання маршрутів реальних чи віртуальних подорожей, зчитування математичної інформації з таблиць, діаграм, графіків, схем, аналіз даних тощо).

Оцінювання відбувається за кожним з умінь, які перевіряються у діагносту вальній роботі.

Особливості оцінювання результатів навчання учнів

з інтегрованого курсу «Я досліджую світ»

Для оцінювання результатів навчання учнів з інтегрованого курсу «Я досліджую світ» проводяться комплексні діагносту вальні і роботи наприкінці кожної теми, враховується сформованість елементарних умінь та навичок до спостереження, опису, дослідження, експерименту,

Найкращим форматом діагносту вальної роботи курсу «Я досліджую світ» є кейс (ситуація, текст), до якого пропонуються завдання, пов’язані з результатами з усіх освітніх галузей, що охоплює цей курс (обсяг інтегрованого курсу визначається освітньою програмою та відповідним навчальним планом).

Індикаторами оцінювання слугують конкретні результати навчання учнів, визначені відповідною навчальною програмою.

Особливості оцінювання результатів навчання учнів з навчального предмета «Інформатика»

При вивченні курсу інформатики передбачається виконання учнями різних видів практичних вправ та завдань. З метою реалізації практичної спрямованості курсу, комп'ютерна техніка має використовуватися на кожному уроці інформатики.

Деякі вміння передбачають отримання конкретного оцінюваного результату діяльності (створений інформаційний продукт, збережений файл, здійснений пошуковий запит, складений алгоритм, впорядкована послідовність тощо). Учитель також здійснює спостереження за процесом виконання цих робіт, діагностуючи рівень навчальних досягнень стосовно окремих результатів навчання (наприклад, вправність користування цифровими пристроями та програмами, дотримання правил роботи із ними). Деякі результати навчання потребують проведення опитування або діагностичної бесіди з учнями з метою з’ясування рівня володіння поняттями.